Саша народився у рік народження Незалежності України – 7 квітня 1991 року. Щаслива мама із маленьким синочком на руках спостерігала за подіями по телевізору і разом з усіма українцями раділа: «Україна – незалежна держава!»
Мама вірила, що її син буде жити в вільній заможній Україні. Горнула дитя до серця, душа наповнювалася радістю: «Рости, мій рідненький, на радість мамі, на славу Україні.
Підростав хлопчик у рідному місті Дубні, навчався в Дубненській ЗОШ №1. Після закінчення вступив у Мирогощанський аграрний коледж.
-Мирну професію обрав, – тішилася мама, що син буде працювати на землі.
Та неспокійним був час, у який вступив юнак.
-Мамо, я піду служити по контракту, – одного разу повідомив про своє рішення дорослий син. – Я так вирішив.
Йшов 2019-й рік. Було тривожно. Від вересня 2021 року Олександр брав участь в операції ООС на території Донецької та Луганської областей. Служив мотористом відділення буксирних катерів.
-Мамо, все добре, не хвилюйся, – заспокоював.
Повномасштабне вторгнення. Він – в строю. Він – на сторожі. Він вже досвідчений солдат.
-Мамо, зі мною все буде добре! – кричав в трубку телефону в короткі хвилини затишшя.
Мама вірила, мама хотіла вірити. Доки не прийшла у місто лиха звістка: загинув!
Солдат Олександр Галяс загинув 4 травня 2022 року у результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Протопопівка Ізюмського району Харківскої області.
Квіти від містян встеляли шлях Героя. Низько схиляли голови земляки. Поховали Героя на алеї Слави у місті Дубно.
Посмертно Олександра Галяса було нагороджено Орденом «За мужність ІІІ ступеня».
