Руденко Віталій Борисович, завідувач току АФ «Нібас», закінчив Новомосковський технікум сільського господарства. Має спеціалізацію агронома.
Віталію Борисовичу, скільки років працюєте в агрофірмі і хто привчив до сільськогосподарської праці?
Працюю на цій посаді шість з половиною років. Мій батько Борис Іванович працював агрономом у радгоспі «Дніпропетровський», а я з дитинства постійно був поруч з ним. Багато чого навчився саме у нього. Працюю у сільському господарстві з 23 років. Коли переїхав жити до смт Петропавлівка, прийшов в агрофірму «Нібас», де працюю й нині.
Які Ваші основні обов’язки на цій посаді?
Головне у моїй роботі – це організація посівної, підготовка посівного матеріалу, удобрення полів, збір урожаю. На сьогодні вже посіяли озиму пшеницю та ріпак, зараз займаємося соняшником – його треба пересушити. Адже погодні умови у цьому році не давали вчасно зібрати врожай. Соняшник зібрали вогкуватий, його треба до вести до відповідного стану і відправити на склади для зберігання. За ніч наш елеватор може пересушити до 100 тонн соняху. Соняшник не може довго лежати, бо зігріється і пропаде.
Хто ще допомагає слідкувати за станом скошеного соняшника?
Працює у нас лаборант, який перевіряє продукцію на вологість, температуру та інші показники згідно зі складеним графіком. Якщо показники не відповідають, розпочинаємо роботи з перекидки та фумігації. За мої шість років роботи із соняшником завжди все було добре, нічого не «згоріло».
Крім просушування, як ще готуєте врожай до зберігання?
Також зерно віємо, ще раз сушимо при необхідності і відправляємо на склад, де пакуємо у мішки. Це сучасна технологія – зберігання зернових культур у великих мішках. У цьому році вперше її використовуємо. Взагалі зараз готуємося до зими і головне, щоб вся продукція була суха. У минулому році побудували чотири нових ангари. У цьому році ще два додаткових для зберігання пшениці, ячменю та соняшнику. Кожен ангар вміщає по дві тисячі тонн сільськогосподарської продукції. Поки морозів немає, необхідно все встигнути прибрати. Часу на відпочинку немає. У працівників сільського господарства вихідні та відпустка бувають тільки взимку і то недовго. Треба все робити вчасно, тоді буде результат.
Взимку теж є робота?
У нас є дві віялки, власний елеватор – тож роботи вдосталь і взимку. Займаємося відвантаженням продукції. Цьогоріч, звісно, для всіх аграріїв з цим проблеми, адже найближчі елеватори не працюють, а морські порти або закриті, або під загрозою ракетних ударів. Взимку готуємося до весняно-польових робіт, купуємо паливо, ремонтуємо техніку, аби навесні вчасно розпочати роботи.
Яке найбільше професійне бажання у Вас як завідувача току?
На даний час приділяємо багато уваги зберіганню пшениці, ячменю, соняшнику. Тож чекаємо, коли повноцінно відкриються порти і ми зможемо реалізовувати продукцію за прийнятною ціною. На сьогодні ціна на ринку занадто низька на сільгосппродукцію, вона не покриває собівартість вирощеного збіжжя. Але ми налаштовані працювати попри всі перешкоди, адже людям потрібен хліб, а державі – надходження до бюджету.
