Тиждень волонтер із Британії працював у Чумацькому Шляху. А в останній день свого візиту приїхав до Петропавлівки. Ініціювала приїзд Вікторія Башинська разом зі своїм сином Максимом.

Розповідає Вікторія:
– Мартін надавав волонтерську допомогу у різних країнах світу. Та найбільше його вразила Україна. Тому він і лишився допомагати. Він вражений розмахом робіт у Чумацькому Шляху. А нам хотілося показати йому й інші населені пункти, тому ми й приїхали з ним до Петропавлівки. Ми хотіли, щоб він на власні очі побачив, як наші люди усі працюють, хто як може. Щоб він зрозумів, що ми всі дружні й працьовиті, мов ті мурашки, чий мурашник порушили. Ми всі прагнемо якнайшвидшої Перемоги.

Від дмитрівських господинь Мартін потрапив до петропавлівських, а саме до церкви «Нове життя». У приміщенні тепло й чисто, линуть пахощі смажених пиріжків. Дійсно, як у великому дружньому мурашнику, всі старанно працювали, рухалися, діяли. Дорослі і діти, всі разом виконували потрібну роботу. Замішували тісто, готували начинку, ліпили вареники та пиріжки, варили і пекли. Складали готові продукти в окремі відеречка.
– Замовлень маємо дуже багато! – розповідають господині. – Ми збираємося щосуботи, співпрацюємо з волонтерськими пунктами, знаємо, коли будуть відправлятися посилки на передову і маємо завжди, чим порадувати наших захисників.

У бесіді із пастором церкви «Нове життя» Валентином Моїсеєнком Мартін висловив своє захоплення роботою вірян і підтримкою усіх жителів.

До пункту прийшов заступник голови селищної ради Іван Леонов. Він розповів Мартіну, як у перші дні війни краяни організували волонтерську діяльність.

Кухарочки пригостили гостя свіжими пиріжками.
– Смачно! – сказав Мартін, одне із слів, яке у нього гарно виходить.

Поділилися дівчата із Мартіном своїми виробами. Катерина Волошен із швейної роти вручила гостю плетений гачком кружечок і розповіла про технологію виготовлення:
– Після того, як ми із моєю колегою із тканини робимо викрійки та шиємо потрібні для воїнів речі – балаклави, шапки, штани, інше – лишаються невеликі смужки тканини. Ось саме з них ми і в’яжемо такі кружечи, такі міні-каремати, на які можна сісти. Матеріал теплий – фліс, термотканина, то ж сидіти на ньому тепліше.

Дівчата подарували Мартіну такий килимок. Та найбільше гостя зворушив подарунок від дітей, які разом із дорослими виготовляють сувеніри патріотичної тематики. Маленька Ліліана особисто прикріпила Мартіну відзнаку – білий голуб миру на фоні жовто-блакитного серця.

У дружній доброзичливій атмосфері пройшло спілкування. Британський гість відчув всю щирість української душі, обіцяв ще приїхати в гості.
