18 травня увесь світ відзначає Міжнародний День Музеїв. Музеї є важливою складовою у розвитку суспільства. Тому в Америці, Європі та Азії налічується більше 30 тисяч музеїв у більш як 120 країнах. Серед них чільне місце посідають українські музеї. На Дніпропетровщині теж широко розвинена музейна справа. Народний історико-краєзнавчий музей Петропавлівської селищної ради займає тут не останнє місце. Він давно вже став колискою виховання національного патріотизму в нашому краї.
У селищі міського типу Петропавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, з 1967 року діє головний осередок музейної справи на Петропавлівщині – історико-краєзнавчий музей. 6218 експонатів музею знайшли своє місце на базі культурного центру FokusHAB. Двері музею відкриті для всіх категорій населення. На жаль, сьогодні, враховуючи продовження в Україні воєнного стану, музей евакуйовано, але він діє онлайн.

Не кожен музей може похвалитися міні-експозицією «Кам’яні свідки історії краю», яка з першого погляду привертає увагу прямо біля входу в музей. Це – кам’яні ідоли скіфсько-сарматського періоду Х–ХІІІ ст.н.е. Вони навіюють бажання відчути подих скіфського степу. Дивлячись на них, в уяві людей постають грізні воїни, які ходили ковиловими степами Петропавлівщини, залишивши тут на згадку про себе близько тисячі курганів і земляних фортифікаційних та культових споруд – «майданів».

Музей має деякі артефакти, серед яких скам’янілі рештки рослин доісторичного періоду, ріг древнього бізона, зразки стародавньої кераміки, сколи кремнію, що залишилися після виготовлення стародавніх знарядь праці: рубил, проколок, фрагменти кремнієвого ножа, тощо.

Життя в нашому краї почалося з моменту залюднення ще у козацькі часи та з початку заснування Петропавлівки. Доказом того, що Петропавлівщина – козацький край – край надзвичайно працьовитих людей, серед яких виділялися хлібороби, ковалі, гончарі, теслі, ткачі, свідчить багато предметів з дерева і заліза. А на фрагменті дубової колоди, що підтримувала стелю саманної хати, викарбувано рік 1671, хоча Петропавлівку засновано у 1775-1776 роках.

Тут є тканні та гарно вишиті рушники, сорочки, прядки, гребені, коромисла, дерев’яна ступа, глиняні горщики, глечики, макітри… Все це радує око українським орнаментом.

Мешканці Петропавлівщини були учасниками першої народної революції проти російського царизму в 1905-07 роках і під час більшовицького перевороту у Петербурзі в 1917 році. Вони чинили спротив більшовицькій насильницькій колективізації, репресіям сталінського тоталітаризму та пережили Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років.

Архів музею зберігає численні спогади учасників боротьби з ворогом на фронтах найстрашнішої в історії людства другої Світової війни 1939-1945 років. Експозиція «Забуттю не підлягає» зберігає меморіальні портрети загиблих героїв.

Волонтери передали музею майже сотню предметів, привезених з гарячих точок сходу України у 2014-2021 роках: українські прапори з побажаннями воїнів, що стояли на смерть, відстоюючи територіальну цілісність нашого краю. Виставка «Зброя агресора» – це фрагменти зброї та набоїв, які є німим свідченням війни рф проти України. Сьогодні ця експозиція поповнюється новими експонатами з війни.
