Центр надання соціальних послуг Петропавлівської селищної ради надає послуги на території трьох громад: Петропавлівської, Української та Брагинівської. У Брагинівській ТГ працює 5 працівників, в Українській ТГ – 4 соціальних працівника. По Петропавлівській ТГ – 10 соціальних працівників. За дев’ять місяців цього року соціальні послуги отримали 186 жителів трьох громад.
Про свою роботу розповідає Войтюк Наталя Володимирівна, соціальний працівник. Працює вона більше десяти років на цій посаді, обслуговує кожного підопічного двічі на тиждень
Скільки пенсіонерів обслуговуєте на день? Скільки їх за Вами закріплено?
За мною закріплено дев’ять людей похилого віку. В день обслуговую по-різному, буває по 4-5 підопічних. Звісно, це залежить від потреб людини, чим саме у цей час треба їй допомогти.
Це люди якого віку, які вони мають статуси?
Найстарший, Корсун Володимир Семенович, йому 95 років. Ми, працівники Центру, їздили вітали його з Днем народження. Він був приємно вражений увагою до нього і залишився задоволений у свій день ювілею. Наймолодшій підопічній – 60 років. Це жіночка, якій за станом здоров’я (після перенесеного інсульту) призначено допомогу від соціального працівника.
Що входить в обов’язки працівника Центру?
Допомагати вирішувати всі життєві питання людини: у будинку, по господарству. І на городі допомагаю поратися. Ми ж проживаємо у сільській місцевості, то, звісно, треба наводити лад і на подвір’ї, і біля нього. І ще – оплата комунальних послуг та придбання різних продуктів харчування та засобів гігієни.
Як виглядає робочий день працівника з надання соціальних послуг?
Сочатку обговорюю з підопічними, що саме треба купити у цей день. Потім уже на місці визначаємо об’єм роботи. У літній період, з дозволу керівництва, свій робочий день розпочинаю раніше. Це стосується роботи на городі. Адже всі люди старенькі і їм важко працювати. Але є такі, які залюбки підбадьорюють мене під час роботи по господарству розмовою. І люди похилого віку мають змогу поговорити, отримати певні новини. Адже вони обмежені у спілкуванні. Працюю без перерви, треба встигнути до всіх приїхати, допомогти та виконати їхні прохання. Чи то ліки купити, чи продукти, чи заплатити комунальні платежі.
Вдається виконати всі прохання підопічних?
Стараюся, звісно! Можу впевнено сказати, що встигаю.
Крім основних обов’язків, що доводиться робити для людей, яких обслуговуєте?
З людьми, яких я обслуговую, працюю вже десь 6-7 років. Вони вже для мене як свої рідні. Буває інколи, що людина дзвонить і просить у цей день зробити щось конкретно і відразу! Тобто кинути все і терміново виконати. Якщо є така можливість, звісно я йду назустріч їм і виконую. Це такі проблеми як: ліки скінчилися чи щось терміново треба купити чи відправити посилку. Дякую, що люди, яких я обслуговую, всі ставляться з порозумінням як один до одного, так і до мене.
Вистачає часу у Вас для своїх рідних?
Та де ж я подінуся! (посміхається) Звісно, вистачає. Як і будь-яка жінка, пораюся по господарству. Велика частина роботи – це город, а консервування овочів та ягід відкладаю на вихідні. Інколи, правда, бувають такі дні, що приходжу з роботи заморена та виснажена, але рідні з порозумінням до цього ставляться і дають відпочити.
Що найбільше подобається у своїй роботі?
Коли після мого відвідування, людина залишається задоволеною та спокійною. Всі прохання виконані. Люди спокійні – і я спокійна.Коли зможеш допомогти людині, аж легше на душі стає.
Можливо, маєте якісь поради односельцям, аби вони теж не залишалися осторонь від проблем людей похилого віку?
Є одна порада: не забувати про те, що через деякий час всі ми станемо людьми похилого віку, а можливо й безпорадними. Проявляти людяність до таких людей – це головне! Не засмучувати стареньких людей, які проживають поруч. У мене є одна жіночка старенька, яка не чує і тільки читає по губам. Вона не дивиться новин, не зовсім володіє інформацією щодо розвитку подій на війні. Син її проживає в окупації. Коли я приїжджаю до неї, одразу бачу, що вона вже накручена розповідями сусідів, які страхають жіночку. Вона плаче, вся в розпачі. Моя робота розпочинається з роботи психолога, її треба заспокоїти, привести до психологічного урівноваження. Тому моя порада людям молодшого віку – не забувайте, що ці люди вразливі, як малі діти! Думайте, що говорите їм, спілкуючись з ними.
Є недоліки у роботі соцпрацівника?
Робота як робота. Якщо все ладиться, всі мої підопічні здорові, не хворіють, то і мені веселіше працювати.
