23 липня 2023 року минає 40 днів з дня загибелі воїна Вербицького Олександра Федоровича.
Клята війна забирає найкращих дочок і синів України. Олександр був одним із них. Він був мобілізований на службу 16 січня 2023 року, мужньо боронив свою Батьківщину в складі 23 механізованої бригади. До останнього подиху вірив у перемогу.
Це страшна втрата не лише для родини, а й для всієї громади, для всієї України. Друзі та знайомі згадують Сашу, як добру, порядну людину, гарного господаря, чудового співрозмовника. У пам’яті вчителів назавжди закарбувалася його щира посмішка. Дружина Галина називає коханого гарним сім’янином.
Він завжди був для неї надійним тилом, дуже любив дітей та робив усе для того, аби вони не знали ніяких бід. Вона досі не може говорити про чоловіка в минулому часі.
Батьки втратили чудового сина, який був надією та опорою для них. Усі 40 днів не висихають сльози на материнських очах. Біль та смуток відтепер поселився у серцях мами Валентини й тата Федора.
Брат Костянтин говорить: «Досі не віриться в те, що трапилося. Ніби, відірвали частину мене. Коли буваю в брата вдома, ледь стримую сльози, тут усе нагадує про нього».
Попри гіркий біль втрати рідні намагаються бути сильними, аби дочекатися перемоги, яку наближав Олександр.
Світла пам’ять герою! Вічна слава та вічний спокій!
Згадайте добрим словом загиблого Воїна Олександра Вербицького!
Родина Вербицьких
