Те, що Ірина та Ігор Коляси займаються волонтерством і безперервно та усіляко допомагають захисникам на передовій, родинам військовослужбовців та рідним загиблих Героїв, відомо не лише жителям нашого регіону, а й далеко за межами країни. А от про постійну опіку над сім’ями, які змушені були виїхати з небезпечних районів та місць бойових дій, Ірина Олексіївна та Ігор Миколайович не звикли розповідати.
З власного життєвого досвіду Ірина та Ігор добре знають, що допомагати людям у наш скрутний час – це обов’язок, який повинен виконувати кожен українець. У цьому і є непереможний дух та сила нашого народу!
– Пропозиція Ірини та Ігоря Коляси переїхати у село на Кіровоградщині, де вони мають кілька вільних будинків, стала для нас рятівною надією, – говорить Катерина, вимушена переселенка з Донеччини. – У нас була своя садиба в тому районі, навколо якого зараз точаться бої. Ми просто не знали куди нам їхати?! Де нас, чималу родину, приймуть на проживання?! А виїжджати треба було швидко, над нашими будинками вже літали і вибухали снаряди. Напевно Бог існує, раз Він зробив так, щоб у нашій долі зустрілася Ірина Коляса.
Катерина зі своїми рідними переїхала у село Красносілля. Встигли вони перевезти й більшість речей. Хоча багато чого залишили через щоденну небезпечну ситуацію. Ірина Олексіївна надала їм окремий будинок. Допомагала в облаштуванні житла, супроводжувала в період адаптації на новому місці проживання.
– Точно так само і ми потребували житла подалі від нашого тривожного району, – говорить Наталя, яка разом зі своєю сім’єю переїхала із Синельниківщини. – Коли почалися прильоти в нашій громаді, я вже просто не могла ні спати, ні займатися домашніми справами, ні просто думати. Був той жахливий стан, про який говорять «скоро збожеволію». Ми шукали серед знайомих, куди б нам виїхати. Мій чоловік набрав по телефону Ірину Олексіївну. Ірина відразу сказала: «Збирайте речі! Будинок вам буде!» І надала окрему садибу не лише моїй власній родині, а ще й окремий будинок моїй мамі. Ірина та Ігор стали нам рятівниками!
Перед приїздом Наталі зі своїми рідними до Красносілля Ірина, Ігор та їхня донька Альона привели до ладу подвір’я, поприбирали в будинках, відновили електро та газопостачання, підвели Інтернет. Переселенцям залишалося тільки привезти свої речі та оселитися на новому місці.
– Навіть бригаду для розвантажування речей організували Ірина, Ігор та Альона! – розповідає Антоніна, мама Наталі. – І все це вони робили на волонтерських засадах! Абсолютно безкоштовно. Таких людей, як Ірина та Ігор Коляси, дуже мало. А нам, українцям, зараз як ніколи, треба згуртовуватися та допомагати один одному!
Допомагали Ірина та Ігор багатьом родинам знайти свій новий дім у безпечному місці. Пропонували будинки, які є в Красносіллі або в його околицях. Особисто самі їздили до господарів садиб в інші населені пункти, аби дізнатися адресу, умови та ціну. Всю інформацію, яку запитували земляки, передавали майже цілодобово. Постійно тримали зв’язок та психологічно підтримували усіх, хто вже був у стані переїзду.
А ще Ірина різними позитивними способами намагається підбадьорити родини вимушених переселенців. Організовує та запрошує їх на свята та зустрічі. Направляє благодійників, які надають гуманітарну допомогу продуктами та одягом. Своїм власним автомобілем разом з чоловіком возять до центру громади в ЦНАП, магазини, лікарню.
Переселенці з небезпечних районів запевняють, що опіка Ірини та Ігоря діє на них заспокійливо. На новому місці вони позбулися тривожного стану. Натомість з’явилося відчуття глибокої вдячності родині Коляси за їхню турботу та допомогу. А ще – відчуття надії, що Україна вистоїть! І кожен обов’язково повернеться до свого рідного дому.
