Тривожний 2014 рік. Початок антитерористичної операції на Сході України. У той час все частіше почали з’являтися люди у військовій формі, військова техніка. Тривожно було на душі, тривожно в країні. Тривожні новини з телеекрана.
А вони – юні, щасливі. Молодість прекрасна у всі часи. А в тяжкі часи наповнена ще більшими мріями і надіями на майбутнє.
Петропавлівська ЗОШ №2, свято Останнього Дзвоника. Вони – випускники 2014 року. Вони так вірять у своє щастя, вони так вірять, що Україна вистоїть, що все дуже швидко налагодиться, АТО завершиться і стане історією.
Веселі і життєрадісні, вони, випускники 2014 року, за традицією шикуються на східцях для фото. Жартували, сміялися. І враз завмерли: дорогою повз школу йшла колона військової техніки. Дівчата примовкли, хлопці зацікавлено розглядали незвичні авто.
Випускник Ігор Кучерявий сказав:
-Україну треба захищати. Завжди. Бо це наша рідна земля.
Про цей випадок згадала класний керівник Наталія Іванівна Панкова:
-Було дивно чути такі думки від своїх учнів, вчорашніх дітей. Я тоді відчула, що діти дуже швидко стали дорослими, і мислять по-дорослому, і роблять свої висновки.
…Не можуть повірити в тяжку втрату ні вчителі, ні однокласники, ні друзі.
Згадують Ігоря щирим, завзятим, доброзичливим. Любив жартувати і з ним завжди траплялися курйозні випадки. Однокласники відзначають його тонкий гумор і вміння розвеселити.
-Ігор мріяв стати професійним військовим. Про це він всім розповідав. Особливо цікавився французьким іноземним Легіоном, хотів воювати у його складі. Хлопці недовірливо ставилися до мрій Ігоря. А він запевнював, що так і буде: він буде воювати, – згадує Наталя Іванівна. – Навіть і подумати тоді, у шкільні роки, не могли, що доведеться воювати не в іноземному Легіоні, а в українському війську і захищати українську землю.
-Його плани і мрії, певне, і привели його туди, де він мав бути, – продовжує Тетяна Миколаївна Пшонік.
Тетяна Миколаївна була класним керівником Ігоря від 5 до 7 класу, коли він ще навчався в Петропавлівській ЗОШ №1. Згадує вчителька його жвавим, непосидючим, повним енергії хлопчаком.
-Бувало, що й клопоту завдавав вчителям, – говорить класний керівник, – але залишився в пам’яті всіх вчителів завжди усміхненим, доброзичливим і щирим. Наші шляхи з Ігорем знов перетнулися, коли я прийшла працювати в Петропавлівську ЗОШ N2, а він був уже 11-класником. Усе з ним жартували, що доля нас зводить не випадково. Після закінчення школи в 2014 році Ігор завітав до школи, ділився планами на майбутнє. Його плани були незмінними – мріяв стати професійним військовим, долучитися до миротворчого батальйону. І він обов’язково б втілив свої мрії в життя. Якби не війна…
Так вважають і однокласники.
-Такого енергійного, такого позитивного як Ігор ще треба пошукати! – згадує однокласниця Ангеліна. – Завжди готовий прийти на допомогу, і все це робив невимушено, легко. А його усмішка – це перше, що приходить на думку, коли згадуєш Ігоря.
-Про таких говорять: поспішав жити. Ніби намагався все встигнути. Неодноразово повторював, що всього в житті зможе досягти і буде успішним!
Строкову службу Ігор Кучерявий проходив в Національній Гвардії України. Від 2021 року – учасник бойових дій.
Коли розпочалася війна, зустрів ворога зі зброєю в руках.
Петропавлівський ліцей №2 активно допомагає захисникам і передає посилки на передову. Особливе тепло серця – випускникам. Серед них був і випускник школи Ігор Кучерявий.
Зі сльозами на очах переглядають тепер відео вчителі та друзі, де Ігор веселий та усміхнений, разом з побратимами приймає передачі, а волонтер Олександр Бороданьов жартома говорить:
-А це смаколики від Петропавлівського ліцею №2, де навчався ось цей розбишака, – і вказує на Ігоря. Ігор сміється…
Це було зовсім недавно… У неділю 31 грудня 2023 року…
А 2 січня 2024 року Ігор Кучерявий загинув, захищаючи Україну, поблизу села Урожайне Донецької області.
-Цього року виповнюється 10 років, як ми закінчили школу, – говорить Ангеліна. – Ми планували зустрітися із однокласниками 5-6 січня. Ось і зустрінемося. Не такою ми уявляли нашу зустріч.
Ангелом-охоронцем у Небесному Війську буде захищати Воїн Світла Ігор Кучерявий своїх однокласників, вчителів, односельців. Своїх рідних і близьких… Свою школу… Свою Петропавлівку… Свою Україну…
Світла пам’ять Герою! Доземний уклін батькам за сина! Співчуття рідним і близьким!
