12 липня – День апостолів Петра і Павла (у народі його ще називають Петрів день) – християнське свято на честь апостолів Петра і Павла. Саме цього дня 258 року мощі двох святих було перенесено до Риму. Свято встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. На честь святих за часів Костянтина Великого збудовані перші храми. Згодом на їхню честь названо багато поселень.
Свято-Петропавлівський храм – це візитна картка нашого краю. Храм названо на честь святих першоверховних апостолів Петра і Павла. Назва поширюється і на саме селище. Пояснюється це тим, що воно було засноване в 1775 році, як військова слобода козаків луганського пікінерського полку з сім’ями з міста Бахмут.
9 лютого 1779 року храм був урочисто освячений протоієреєм Тисаревським. Першим священником став Гавриїл Попівський.
Великою цінністю Храму і особливо шанованою була ікона Іверської Божої Матері, яка оберігала петропавлівців від стихійних лих та різного роду нещасть.
Свято-Петропавлівську церкву збудовано трьохпрестольною. Храм побудовано у стилі класицизму, він є однокупольним, висота куполу 25 метрів. Прикрашена споруда пілястрами. Приміщення в основі є хрестоподібним.
У 1943 році під час бомбардування Петропавлівки було знищено дзвіницю, на розвалинах якої пізніше постала добудова до церкви. У 2000 році розпочато будівництво дзвіниці. Вона побудована на старому фундаменті, який залишився від зруйнованої в роки війни споруди. Висота дзвіниці 36 метрів.
Не один раз Свято-Петропавлівський храм осяювали своєю благодаттю великі святині. Досі згадується незабутнє – протягом тижня з 9 по 15 березня 2009 року в храмі перебував Ковчег з часткою святих мощей Святителя і Чудотворця Миколая. Безперервний потік мирян різного віку з ранку до вечора поспішав на уклін до улюбленого святого – заступника усіх вірян.
Святий апостол Петро – один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, старший серед Його учнів.
Святий апостол Павло – найвизначніший християнський місіонер. Його називають «апостолом народів», є одним із перших богословів християнства.
У народі 12 липня свято Петра і Павла знаменує закінчення купальських святкувань, «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Перший зажин озимого жита.
На Петра й Павла закінчується Петрів піст, або Петрівка. До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. Ритуальною стравою на Петра й Павла були так звані мандрики – коржики з пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин і перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця.
Назву пиріжків у народі пов’язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, в яких зозуля вкрала одного «мандрика», і за це її Бог покарав – саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування було чути й після Петра, то це вважали на нещастя.
