– Вчора у нас були гості з Олександрополя, а сьогодні з Хорошого, – з порогу, привітно посміхнувшись, зауважила господиня Світлана Гарнадко.
Дружба хорошан з Герцевськими крафтоликами давня. Постійно господині передають на Хороше посилки з сухими борщами та супами. А хорошівські господині додають пакети з сумішами до посилок на передову. Тож хорошани вважають своїм обов’язком допомагати продуктами.
Картоплю, капусту, цибулю, моркву, горох, квасолю – все для супів та борщів. А цукор – щоб майстрині готували й солоденьке для наших захисників.
Вивантаживши привезене, хорошанок запросили до господи. Справжнє виробництво – і сушарки, і комбайни, і морозильні камери, і холодильник. Стелажі з готовою продукцією, пахучі добавки. Все до ладу, все до діла. Чисто та затишно. За цією зовнішньою красою велика праця.
Світлана розповіла про сам процес виготовлення, як непросто із великої кількості овочів приготувати суху суміш, щоб вона добре зберігалася, не втратила смакові якості, а після термічної обробки стала справжнім борщем.
Попит на борщі зростає – гарячі страви у прохолодну пору зігрівають і додають сили. Тож необхідність в овочах завжди є. Допомагають жителі інших сіл. Завезли для опалювання дрова. Будується сховище для дров. Все власними силами і власним коштом.
– Скільки є сил і можливостей будемо працювати далі, аби наші воїни мали сил бити ворога, – такий напрям взяли працівниці тилу «Герцевські крафтолики»
