Навіть літнє сонце сховалося, і з неба зривалися краплі дощу, коли в рідне селище повертався воїн Олег Шурдугайло. Навколішки, схиливши голови, стояли жителі селища.
До двору на зустріч із своїм другом йшли і йшли люди. Сусіди, знайомі, багато молоді… Всі, хто знав Олега, хто знав його матір, – всі не могли повірити в таку страшну звістку. Бо знали Олега життєлюбом, завжди усміхненим, привітним. Знали його мужнім воїном, що пройшов АТО і сміливо боронив рідну землю у війні з рф.
Невимовно боляче бачити горе матері, сльози дівчини, яка так і не стала дружиною… Війна зупинила кохання, війна зупинила життя.
Відспівував полеглого воїна отець Олег, настоятель храму Іоана Воїна, щирими словами молитви проводжав на Божу дорогу.
Слова вдячності матері від побратимів передав заступник начальника РЦК Сергій Міщенко:
-Олег був хоробрим воїном. Бойові товариші відзначають його сміливість і мужність. Олег навчався в школі сержантів, мав набути нових навичок, щоб боротися з ворогом. На жаль, рано обірвалося його життя. Він був справжнім штурмовиком. Герої не вмирають.
Лариса Замура, в.о голови Петропавлівської селищної ради, висловила від усієї громади щирі співчуття рідним та близьким.
-Доземний уклін матері Героя! Спасибі Вам за те, що Ви так виховали сина! Наш земляк віддав життя за нас з вами, за тихий сьогоднішній день.
Постріли в небо, як прощальний салют Герою…
Воїн Олег піднявся в Небесне військо охороняти Україну.
