Сьогодні, 26 жовтня, Олександр Чумак, начальник другого відділу Синельниківського РТЦК та СП, Лариса Замура, в.о. голови Петропавлівської селищної ради, Світлана Аксьонова, діловод управління, та Олександр Міщенко, старший офіцер управління, відвідали Захарій Олену Вікторівну, матір загиблого Героя, захисника України Сергія Редьки та вручили їй від побратимів сина 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил символічну відзнаку, як вияв пошани та пам’яті про Сергія. Загинув Герой 28 квітня 2022 року.
Народився Сергій у с. Лозове Петропавлівського району. Потім родина переїхала у село Преображенка Межівського району, де він навчався у школі. Там і закінчив десять класів. З дитинства любив тварин. Ще у роки юності Сергію подарували новонароджене лошатко, якого він назвав Князь. Навіть з уроків тікав, аби нагодувати свого коника. Увесь час говорив: «Мені треба годувати мого Князя!». Так і виходив коня. А тваринка у відповідь й собі теж полюбила Сергія.
Після школи Сергій сам попрохав працівників військкомату, аби його взяли служити до лав армії, хоч по рокам він ще не підходив. Він так мріяв про службу в армії, що вона здійснилася у 2003 році. Служив кінологом у внутрішніх військах. Любов до тварин завжди супроводжувала його у житті.
Після строкової служби працював у фірмі м. Дніпра, де виготовляли жіноче взуття. Розпочинав з простого помічника, а потім став майстром. Співробітники його поважали, керівництво цінувало за працелюбність. Все у нього вдавалося, до якої б роботи не брався.
У Дніпрі зустрів свою долю Надію, одружився, й скоро у родині народився син Дениско. Зараз йому вже виповнилося 16 років.
Коли розпочалася війна, Сергій другого дня, 25 лютого, добровольцем пішов до військкомату. Став спочатку до лав тероборони, а згодом поїхав у гарячі бойові точки. Казав: «Мамуль, хто ж, як не я? Хто буде захищати тебе та мою родину?» А мамі лишалося тільки молитися за свого сина: «Бережи себе, сину! У тебе є заради кого жити!» Так і благословила свого Сергійка на захист Батьківщини.
Повідомили про загибель Сергія 29 квітня. Після цього для мами та усіх його рідних сонце на небі вже не світить, як і для багатьох матерів, які втратили синів на війні. Тепер Сергій Редька захищає свою родину і всю Україну з небес. Адже справжні Герої не вмирають!
