День вчителя_2025. Вчителька початкових класів Петропавлівського ліцею №1 Мурашева Ксенія Олександрівна працювала 6 років вчителем початкових класів у місті Бердянськ. З 1 вересня 2025 року вчитель 1-Б класу Петропавлівського ліцею №1.
1. Як Ви обрали професію вчителя. Хто (або що) вплинуло на Ваш вибір?
-Професію вчителя я обрала свідомо, хоча, мабуть, любов до неї формувалася ще з дитинства. Велику роль відіграли мої власні вчителі – їхня щирість, підтримка та віра в учнів. Мене завжди приваблювала можливість ділитися знаннями, допомагати дітям відкривати нове та бачити, як вони розкривають свій потенціал. Я завжди пам’ятала, що “тільки велика людина може навчити маленьке серце”. Для мене бути вчителем означає не лише передавати знання, а й сіяти зерна добра, які з часом проростають у душах дітей.
2. Особливості навчального процесу під час війни. Як Вам вдалося пристосуватись до них? А дітям?
-Навчання під час війни стало справжнім випробуванням для усієї шкільної родини. Ми всі вчилися бути сильними: дорослі – щоб тримати опору, діти – щоб не втрачати світло в очах. Довелося швидко перелаштовуватися на нові умови навчання, враховувати безпекові умови, знаходити нові методи, аби тримати увагу й мотивацію. Я намагаюсь зробити уроки не лише навчальними, а й терапевтичними, щоб діти відчували: школа – це острівець стабільності. Їхня витримка доводить: навіть маленькі серця можуть бути сильними, як сталь.
3. Що продовжує захоплювати Вас у Вашій роботі. Як відновлюєте енергію. Які цілі ставите перед собою?
-Мене захоплює момент, коли в очах учня з’являється “іскра відкриття” – це найбільша нагорода. Я вірю, що кожна дитина – як книга з білими сторінками, і завдання вчителя допомогти написати їх так, щоб вони світили добром і знанням. Енергію відновлюю у спілкуванні з близькими, у природі та книгах – вони нагадують, що світ більший за щоденні турботи. Моя ціль – не зупинятися у власному розвитку, щоб бути для дітей не лише вчителем, а й дороговказом.
4. Ваші побажання колегам.
-Дорогі колеги, бажаю вам завжди пам’ятати, що наша праця схожа на працю садівників: ми доглядаємо паростки, які з часом виростають у могутні дерева. Нехай у вашій роботі буде більше радості, ніж втоми, більше вдячних дитячих усмішок, ніж буденних клопотів. Бережіть своє серце, адже тільки зі світлом у душі можна запалити світло в серцях інших.
