У тяжкому бою на Донецькому напрямку 8 вересня 2022 року Георгій втратив ногу.
– Прийшов до тями після вибуху – нога моя лежить поряд. Не відчував ні болі, ні страху. Якось все було далеко. Ніби не зі мною, – згадує Георгій.
Далі – шпиталь. Ампутація. Велика доза знеболювального. Знову немовби у сні.
… Згадався рідний дім у Клавдієвому на Київщині, мама, брат. Окупація селища і спроби вийти непростими шляхами. І єдине бажання – захищати свою рідну землю. Доля привела у навчальний центр у Львові. Навчання. І на Донбас. Там йшли запеклі бої. І ось він, безпомічний, розбитий. А йому ж лише 30 років! Як сказати мамі, що він скалічений? Він же обіцяв, що все буде добре.
… Після операції у польовому шпиталі – на Дніпро.
По дорозі швидка зупинилася біля пункту харчування. Тут зупинялися медичні автомобілі з передової, щоб погодувати поранених – дорога неблизька. До авто заходили жінки, приносили гарячі страви, годували тих, хто не міг піднятися.
У швидку, в якій був Георгій, зайшла Наталя, організаторка волонтерського пункту «Чумацького Шляху». Підбадьорила, підтримала: «Тримайся, боєць! Ти зможеш справитися!»
Підтримала, допомогла. Відвідувала в шпиталі. Оголосила збір, і жителі Дніпропетровщини активно допомагали юнаку з Київщини.
За його долею слідкували усі на «Чумацькому». Як лікувався, як опановував протез. Як заново почав ходити.
У цьому вся Україна – об’єднуватися у важкі часи, разом долати труднощі і вірити в Перемогу. Юнак з Київщини був поранений на Донеччині, ним опікувалися на Дніпропетровщині.
Протезування та реабілітація в шпиталях України. Знаходився Георгій і у Superhumans Center – ультрасучасний центр реабілітації та протезування для постраждалих від війни.
Боротьба за життя продовжується.
Щодня.
Щомиті.
За право жити повноцінним життям.
Незважаючи на біль, муки, страждання.
Він пройшов найважчий етап шляху. Був і розпач, і зневіра. Але зібравши усі сили, він продовжує боротьбу. Вступив до вишу на факультет психології. Багато читає та вивчає цікаву науку для життя. Його досвід зможе допомогти іншим воїнам знову знайти сенс життя.
Навчився ходити на протезі без допомоги і без опори. Почав займатися спортом. Вірить в свої сили і в те, що зможе повернутися до повноцінного життя.
Бо він Георгій, а значить Переможець. Його покровитель Георгій – покровитель воїнства.
