8 січня волонтери Петропавлівської селищної ради Любов Правда і Оксана Ляхімець доставили нашим захисникам на передову свіжу, щойно з печі домашню випічку, всього на шість бригад.
Незадовго до 8 січня – дня чергового запланованого виїзду до воїнів, волонтери звернулись за допомогою у приготуванні широкого асортименту смачненького до Лозівського старостату.
І згуртована команда, почувши запити, відразу ж взялася до звичної, але й такої необхідної роботи. Розуміючи, що кожному воїну, який стоїть на захисті нашої землі потрібен оберіг, що пахне маминими пирогами, домашнім теплом, духом рідної домівки, всім тим найдорожчим, що уособлює в собі Батьківщину.
З початку війни і досьогодні жіночки села Росішки випікають різноманітну випічку захисникам на передову – Чернобай Антоніна, Пилипенко Людмила, Діденко Тетяна, Колєснікова Катерина, Чечельницька Світлана, Макогон Лариса на своїх домашніх кухнях трудяться, не покладаючи своїх умілих рук.
Для підсилення на запити волонтерів підключилися також жіночки старостату: Діденко Тетяна, Гобик Юлія, Халимендик Вікторія, Калініна Людмила, Бондаренко Ольга, Сіра Наталія, Гордієнко Валентина, Костіна Зінаїда, Селезньова Олена і Наталія, Пухла Марія, Пилипенко Людмила, Фоменко Лариса.
Такими численними силами були наготовлені у великих обсягах пиріжки і піца, печиво і рогалики, торти і бісквітні рулети, млинці і мафіни, булочки і трубочки. І все це виготовлене з любов’ю, з душею, вдячністю.
-Дякую нашим ЗСУ за змогу жити і працювати, – говорить Любов Правда. Дякую нашим волонтерам, які виконують запити від Захисників! Дякую, добрі люди! Кожен хто як може, так і допомогає! Тримаємось! Коли є підтримка і допомога навіть добрим словом, світ є кращим, навіть в цей складний час! Наразі, війна триває! Не забуваємо про це. Звичайно, що не потрібно пристосовуватись. Потрібно жити українське життя. Однак, ні, на жаль, це не завершення. Нічого не припинилось. Так, наше життя набуло нових сенсів. Так, нам довелось адаптуватись до нових умов. Так, ми втомлюємося. Але, ВІЙНА ТРИВАЄ. КОЖНОЇ СЕКУНДИ. Війна – це стан душі Українця.
Староста Лозівського старостату Наталя Гордієнко пишається дружною, згуртованою командою господинь Росішок та Лозівського, які не втомлюються працювати, щоб нагодувати наших захисників, забезпечити їх потреби, адже всі думки, дії сьогодні приковані до фронту.
