22 січня 2014 року в Києві на Грушевського загинули перші учасники
Революції гідності, яких згодом назвуть Небесною Сотнею.
Вірменин Сергій Нігоян з Дніпропетровщини, білорус Михайло Жизневський, українець Роман Сеник з Яворівщини.
Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини зазнав
смертельного поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце дістав 25-річний білорус Михайло Жизневський.
22 січня був поранений 45-річний львів’янин Роман Сеник, який помер за кілька
днів у лікарні.
СЕРГІЙ НІГОЯН
Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи,
попередньо не повідомивши батьків.
Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так:
«Зрозумів, що повинен бути за Майдан».
На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з
Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок.
Загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою
картеччю біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час
Революції Гідності. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом»
МИХАЙЛО ЖИЗНЕВСЬКИЙ
Ріс у селищі Стяг Праці у Гомельському районі. Навчався в гомельській
школі у військовому класі. Після десятого класу пішов до училища вчитися
на газозварника. Виготовляв середньовічні лати в лицарському клубі, займався карате та
ходив до православної церкви. Захоплювався історією, міфологією, лицарським рухом, військовою справою, займався страйкболом.
Був у душі бійцем, але не застосовував силу без потреби, мав загострене
почуття справедливості. Його характеризували як особистість сміливу і яскраву. Вважав, що в Україні йому легше жити та працювати, ніж у Білорусі.
В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві, в останні
роки життя винаймав житло у Білій Церкві.
Працював зварювальником, монтажником вікон . Був позаштатним
кореспондентом газети «Соборна Київщина», любив журналістику.
Був аполітичним, але співпрацював з націоналістичною організацією УНА-
УНСО, оскільки та мала гарну страйкбольну команду, а Михайло займався
страйкболом. У Євромайдані брав участь з перших днів. входив до Самооборони Майдану.
Вважався одним із найактивніших членів організації. Протягом останніх тижнів збирав інформацію для газети “Соборна Київщина”.
Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу
мисливською кулею в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час
Євромайдану.
РОМАН СЕНИК
Народився на Яворівщині. Закінчив школу в Наконечному Першому,
після чого навчався у технікумі. Згодом виїхав з рідної Яворівщини, проте не
поривав зв’язки з рідним краєм, де залишилися його батьки, брат і сестра.
У 1989 році першим підняв синьо-жовтий прапор у своєму селі.
Роман Сеник служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН у
Югославії під час війни Хорватії за незалежність, де був прапороносцем. Мав
бойові нагороди. Протягом останніх років життя мешкав у Турці, працював оператором на автозаправній станції.
З початку подій на Євромайдані до Києва їздив тричі, завжди намагався
там бути потрібним. Заявляв, що він вийшов на Майдан за народ, оскільки
вважав, що хтось має стояти за його родину.
Входив до 29-ї Бойківської сотні самооборони Майдану, жодної зброї
не мав. Носив з собою прапор України з написом «Турка», через що в сотні
його називали «Турківським прапороносцем».
Романа Сеника було поранено 22 січня 2014 року біля стадіону
«Динамо» на Грушевського під час Євромайдану, коли Роман стояв з
прапором на передовій.
Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече
бронебійною кулею спеціального призначення. Роман переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні №17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку.
Проте ушкодження виявилися занадто важкими, і вранці 25 січня він
помер у лікарні, не приходячи до тями.
“Я стою тут за вас, ваших дітей, онуків, за Україну. Хтось мусить
стояти”, – це були останні слова героя небесної Сотні Романа Сеника в
телефонній розмові з рідними 22-го січня 2014 року.
Вбивства Нігояна, Жизневського і Сеника досі не розкриті.
Із відкритих джерел
