-Очі голубі та сяючі! Перше, що згадується, – говорять вчителі Вадима.
-Добрий, порядний, скромний, – додають однокласники.
-Мав вдома власну майстерню і увесь час там проводив, – згадують друзі.
Лише гарні слова, лише приємні спогади. Привітний і щиросердний – таким знали односельці. Найкращий помічник для батька, турботливий син для мами. Люблячий старший брат для сестрички.
Як же хотілося вірити, що Вадим живий, що повернеться. Хотілося вірити в те, що сталася помилка, пропав зв’язок, чи телефон вийшов з ладу. І трапиться диво, і рідні почують знайомий голос на іншому кінці зв’язку.
Моторошні дні очікування. І жахлива звістка «пропав безвісти» змінилася на ще жахливішу: загинув. Невимовне горе охопило батьків, усіх рідних, близьких. Жорстока війна обірвала життя молодого юнака, обірвала мрії і майбуття, чорним крилом накрила рідних.
Народився Вадим 18 жовтня 1997 року у працьовитій родині в Петропавлівці. Ріс слухняним, доброзичливим хлопчиком на радість мамі й татові.
До 1 класу пішов у Петропавлівську ЗОШ №1. Вчителі згадують Вадима старанним учнем, добросовісним та трудолюбивим. Мав гарну пам’ять, із цікавістю вивчав навчальні предмети. Із друзями любив рибалити, а вдома захопився бджолярством.
Після закінчення школи у 2015 році вступив до Першотравенського гірничого ліцею. Тут отримав дві спеціальності – машиніст електровозу підземного та моторист.
Після навчання проходив практику на шахті «Ювілейна», старанного юнака помітили і запросили на роботу. Від грудня 2016 року Вадим починає свою трудові діяльність.
У 2017 році Вадима призивають до лав армії. Півтора року присвятив службі в Національній Гвардії України.
Після служби повернувся на шахту, вирішив продовжити навчання та вступив у технікум міста Павлоград на заочну форму, щоб отримати диплом гірничого майстра.
Війна зруйнувала плани і мрії. Вадим пішов боронити рідну землю. Воював стрільцем-снайпером 2-го механізованого відділу 3-го механізованого Президентського батальйону ЗСУ.
9 грудня 2023 року Вадим Коцюбинський загинув поблизу села Урожайне на Донеччині.
Відлетів у небо ясним соколом наш захисник, наш Герой. Світла пам’ять Герою! Плаче Україна за кращими своїми синами…
