3 лютого директор фермерського господарства «Земля» разом зі своєю командою відвідав військову частину, де воює наш односельчанин Олександр Набока, щоб особисто вручити засіб радіоелектронної боротьби РЕБ.
При зустрічі із земляками наші військовослужбовці не приховують своєї радості. Бо подія очікувана і дуже для них значима. Як вони і замовляли, Руслан Петрович Геник привіз на фронт чотирьохсмуговий РЕБ, який встановлюють на танк. Такий захист рятуватиме життя воїнів і тому йому зараз на передовій немає ціни.
«Серце» фронту б’ється рівномірно завдяки «кровоносним судинам», які ідуть від тилу. Запити військовослужбовців у Руслана Геника з початку війни – на першому місці. Це і постійна фінансова допомога, яку він надає з початку повномасштабного вторгнення і яка перевалила далеко за 2 мільйони гривень. І шість автівок підвищеної прохідності, різні запасні частини, паливо і багато-багато всіх інших потреб воїнів, які забезпечує фермер. Буваючи особисто на східних рубежах, дізнаючись про обстановку на фронті із перших вуст, бачачи, що там діється, він отримує потужний імпульс допомагати безперервно і бути на постійному зв’язку із нашими захисниками.
Олександр Набока давно дружить із Русланом. Двоє чоловіків із Петропавлівської родини Набоків сьогодні воюють: спочатку на фронт пішов син, а згодом призвали на військову службу і батька. І коли син перебував на Волноваському напрямку і тривалий час не виходив на зв’язок, саме Руслан допомагав у пошуках. Забезпечував паливно-мастильними матеріалами поїздки і ці пошуки увінчалися успіхом. Попутно додому забирали і вивозили родини, які потребували евакуації.
Це вже другий такий радіоелектронний пристрій, який Руслан Геник придбав за власний кошт і передав нашим бійцям. Перший РЕБ отримала третя окрема штурмова бригада, в якій служить ще один наш земляк Максим Несен. Військовослужбовці тоді також були дуже вдячні за своєчасну вагому підтримку, що допомагає їм виконувати бойові завдання.
Гості до бійців завжди приїжджають із передачами смаколиків, пиріжків і всього того, що нагадує рідний дім. Дружина Олександра Набоки Наталія передала чоловікові свою посилку. Найдорожчим є отримати вісточку з рідного дому. Родинні зв’язки, любов і підтримка найрідніших немов захисним крилом огортають воїнів і вселяють надію та впевненість: тил живе їхніми турботами, він невіддільно пов’язаний із фронтом.
Щемливі зустрічі, теплі слова, обійми, передачі з дому, відверті розмови віч-на-віч там, де точиться війна і йдуть бойові дії, де на кожному кроці чатує небезпека, допомагають відчути цей зв’язок на глибинному рівні.
– Неначебто побували вдома, – говорить один із військових під час цієї зустрічі і витирає сльози, які мимоволі з’являються у нього на очах…
