You are currently viewing Обереги від Галини Одарченко бережуть воїнів

Обереги від Галини Одарченко бережуть воїнів

Воїн, що проїздом на Чумацькому Шляху, підходить до господинь і запитує:

– А ниток-оберегів у вас нема? Минулого разу саме, коли ми тут зупинялися, жінка пов’язала мені цю нитку, – простягає руку і показує нитку, яка вже вицвіла. – Було це на Покрову. У День захисників України. Ще ця жінка говорила, що двоє її синів теж захисники.

Земля повниться чутками. На той час оберегів не було, але зрозуміли, що мова йде про Галину Одарченко з Богинівки, яка саме у той знаменний день пов’язувала хлопцям обереги.

Галина Іванівна передала знову на Чумацький Шлях нитки.

– В’яжу для наших воїнів із молитвами і вірою в Перемогу. Вірю в силу материнської молитви. А для нас, матерів, всі захисники – наші діти.

… Зупинка автобусу з воїнами після ротації, що їдуть на бойові позиції. Після обіду лишається небагато часу для розмов на свіжому повітрі.

– Нитки-обереги з материнськими молитвами, – дівчата підходять до солдатів.

– Мені…

– Й мені…

Хлопці простягають руки. На міцних чоловічих зап’ястях вже є нитки, браслети. Дівчата пов’язують ще одну.

А хлопці діляться своїми спогадами, почуттями, історіями…

– Йшли з побратимами на завдання – і раптом нитка перетерлася і розірвалася у товариша. І нас накрило тоді – і мене, й його поранило. Потім з волонтерами передали у шпиталь обереги – друг мій відразу взяв собі нитку.

– Чи віримо? – долучається інший воїн. – Віримо! Віримо в добрі слова, що нам говорять, в силу молитви від рідних.

Хай же бережуть наших воїнів наші молитви і добрі побажання від усіх українців.

Залишити відповідь