Радониця – прадавнє свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями і стало батьківським днем. Назва «Радониця» перекладається як «радісна молитва про померлих». Про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.
Зараз Радониця – це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку, але через те, що вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, то дату перенесли на наступний тиждень. У 2023 році Радониця випадає на 25 квітня.
Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлим. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями «христосалися з рідними» – розбивали об хрест.
Православну Радоницю вважають Великоднем померлих – в цей день заборонено плакати. Вірять, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.
На Радоницю потрібно піти до церкви і помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священик згадує під час служби.
Після богослужіння йдуть на цвинтар – несуть фарбовані яйця і паски, прибирають могили. Іноді також запрошують священика для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.
На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна – поділіться продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра необхідність, але краще всі справи перенести на інший день.
На Радоницю не можна: сумувати і плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися.
Не можна також на Радоницю сіяти і садити на городі і в полі – це вважається поганою прикметою. Але якщо на Радоницю піде дощ – буде багатий урожай.
