Наші односельці допомагають нашим захисникам від перших днів війни. Коли воїни приходять додому у відпустку, для них готують посилки усім селом. Пунктом збору став наш дім. Наша садиба знаходиться у зручному місці, куди найзручніше приносити все необхідне. Односельці приносять продукти харчування, свіжу випічку, предмети гігієни. Мої батьки сортують, пакують і передають нашим воїнам все необхідне.
Я також допомагаю збирати посилки. Якщо батьків немає вдома, приготовані посилки нашим захисникам передаю я. Радію, що можу допомогти. Хлопці завжди дякують, адже ми передаємо багато всього необхідного, щоб вистачило і їхнім побратимам.
Пам’ятним для мене був день, коли я разом з батьками побував у пункті харчування «Чумацький Шлях», де годують військових, які проїжджають мимо. Мене вразило це місце. Це не просто безкоштовна їдальня, це місце сили. Тут ніби збирається енергія, що дарує силу і віру. Вся зала – немов музей. На стінах – прапори з написами. Картини, шеврони, пам’ятні дарунки.
Я познайомився з багатьма з військових, мав змогу сфотографуватися з ними. Один з воїнів, який їхав на Херсон, подарував мені на згадку свою шапку, перчатки і светр-фліску захисного кольору. Я був просто щасливий!
Я зрозумів, що допомагаючи нашим захисникам, ми даємо їм впевненість в тому, що вони мають надійний тил.
