Голуб – звичний для сільського обійстя птах. Ми звикли до його мирного воркотіння, до їхньої граційної ходи по землі і до красивого легкого польоту в небі. Живуть голуби у великих селах і містах. Ці птахи звикли жити поруч з людиною. Вони ніби дарують людям почуття спокою і надії.
Здавна древні культури поважали голуба і поклонялися йому. Вони вважали голуба дивовижною частиною природи. Голуб вважається птахом миру і любові. Ці птахи усособлювали ніжність, любов, жертви, спілкування, благодать і спокій. Голуб вважався символом родючості, а згодом і миру. В країнах Сходу їх називали священними птахами та вісниками богів.

У християнстві голуба величають символом Святого Духа. У Біблії голуб, випущений Ноєм, приніс йому оливковий лист як символ того, що з’явився суходіл після великого потопу. Це було знаком прощення людей. У середньовіччі голуб був неодмінним атрибутом Благовіщення, Хрещення, Зіслання Святого Духа та Трійці. А ось нечисті духи – дияволи та відьми – боялися цих птахів. Вони могли приймати будь-які образи, окрім голуба.

Протягом століть голуб використовувався для передачі посланів. Люди вірили, що цих птахів послали наші ангели-охоронці, щоб стежити за нами та піклуватися про нас. Протягом багатьох років голуби та голубки були символом щастя, миру та блаженства.

Всесвітньо відомий малюнок Пабло Пікассо увічнив образ голуба як символ миру. Від 20 по 25 квітня 1949 року проходив І-й Всесвітній конгрес прихильників світу в Парижі та Празі. Емблему конгресу намалював іспанський художник із французьким громадянством Пабло Пікассо. У 1950 році Пікассо був обраний до Всесвітньої ради миру і нагороджений Міжнародною премією миру. Це був білий голуб, який ніс у дзьобі оливкову гілочку.

Голуб — прагнення до польоту, свободи, миру. Білий колір — символ чистоти, чесноти, радості. Оливкова гілка — символ перемоги, миру та примирення.