Володимир Вербицький, одинадцятикласник Петропавлівського ліцею №2, став учасником проєкту «Арт-відновлення для дітей з прифронтових областей України. Мистецтво може зцілювати». Юнак зняв мотивуючу відеозаявку і його разом з іншими молодими людьми з різних куточків України запросили до Львівської області. Як пройшли десять днів цікавих занять на фоні дивовижної краси Карпат, розповідає сам Володимир.
За кураторства досвідчених фахівців та фахівчинь з України та Британії реалізується артвідновлюючий проєкт для дітей з найбільш уражених районів нашої держави (з Харківської, Сумської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської та Одеської областей).
Основними ведучими активностей проєкту виступили Наталія Шаповалова, Ярослав Войтенко, Ірина Авдєєва, Григорій Семенчук та британець Рурі Осборн. Цього разу зустріч проходила на базі відпочинку «ранчо Едельвейс», що неподалік с. Корчин (Львівська область).
На учасників чекав мальовничий та дивовижний простір у Карпатах. В рамках проєкту організовано освітньо-реабілітаційний табір Kids`s art-retreat project з десятиденним перебуванням. Під час зустрічі реалізовувалась програма відновлення через різні види мистецтва (арт-терапії) для дітей і підлітків.
Протягом десяти днів учасники проєкту відвідували тематичні заняття з арт-терпії, брали участь у колективних та індивідуальних активностях, мали змогу проявити себе у різних видах мистецтва. Заняття проходили в атмосфері добровільності, неоцінювання з боку фахівців та інших учасників, невимушеності та загальній психологічній екологічності. З боку фахівців та супроводжуючих дорослих мало місце чітке дотримання у спілкуванні позиції «рівний-рівному».
-Дізнався я про цей проєкт від свого класного керівника Лубенської Ірини Георгіївни, – розповідає Володимир Вербицький, учень 11 класу Петропавлівського ліцею №2. – Ірина Георгіївна надіслала мені посилання на конкурс. Я вже давно мріяв побувати в горах, але якось не складалося. Тож зрозумів, що це чудова ідея. Одразу повідомив свою маму і вона мене підтримала. Того ж вечора я зняв мотиваційне відео, допомагала знімати, звісно, моя мама. Змонтував сюжет та відправив. А зранку 20 вересня мене будить мама і говорить, що прийшло повідомлення і моя заявка прийнята! Це щось фантастичне! Всього подано 600 анкет, з яких відібрали 45. Це круто та класно, у нас були цікаві ментори і координатори.
Програму проєкту наповнили різновидами творчих активностей, а саме: акторська майстерність, музична терапія, танцювальна терапія, рефлексійні гуртки та робота з психологами. Найбільше Володимиру сподобалися акторські та музичні заняття. На музичних заняттях юнак мав можливість записати пісню, з якою потім виступав з Григорієм Семенчуком – поетом та співаком.
Для всіх охочих проводилися настільні ігри з виявлення лідерських якостей. Були вечори, де кожен мав можливість показати свої таланти – це і читання віршів, і виконання своєї музики.
-Я теж представляв назагал свою музику, – продовжує далі Володимир Вербицький. – І був приємно вражений, що вона сподобалася. Атмосфера на заняттях виявилися теплою та дружньою, це надихало учасників та мотивувало бути відкритими у своїх здібностях. Ми разом ходили в похід. Організатори побудували програму так, що не було ніяких змагань. Кожен мав можливість працювати над своєю творчістю, нам тільки допомагали у цьому. Хоча ми й були обєднані в групи за віком, але цього зовсім не відчувалося.
Поїздка у Карпати допомогла Володимиру переконатися, що музика – це його вид мистецтва. Юнак самотужки пише до своїх композицій музику і читає реп. І це його найбільше захоплення.
-Мій наставник Рурі Осборн надав мені кілька цінних порад, – говорить Володимир Вербицький. – І я став краще розуміти різні музичні напрямки. Довідався, що можна сміливо міксувати, тобто експериментувати. А головне, я тепер точно знаю, свої здібності треба постійно розвивати та не зупинятися на досягнутому.
Учасники занять навчилися працювати у команді, знаходити компроміси у спілкуванні. Творчі вечори молодим людям сподобалися найбільше. Кожен тут знайшов нових друзів. Всі відчували, що це справжня дружба. І навіть коли Володимир виїжджав з міста Дніпра, де якраз був ракетний обстріл, йому одразу телефонували та писали нові знайомі. Дійсно приємно, що за тебе щиро хвилюються.
-У майбутньому мрію стати юристом або адвокатом, – ділиться планами Володимир. – Але спершу – скласти НМТ-екзамени та вступити до ВУЗу. Зараз наполегливо працюю над математикою та волію покращити рівень англійської. Я зрозумів, що іноземна мені необхідна. А ще я дуже вдячний Ірині Георгіївні, бо саме вона спрямувала мене для участі у такому цікавому конкурсі. Планую і далі брати участь у різних проєктах для молоді.
Колектив педагогів Петропавлівського ліцею №2 постійно прагне, аби учні брали участь у різноманітних конкурсах, акціях, проєктах. Щоб діти мали змогу спілкуватися, творчо розвиватися, гартувати свої здібності у публічних виступах та заходах. Саме для цього і створено у ліцеї Центр дитячої ініціативи. Це дає молодим людям поштовх у подальшому житті. І їм набагато легше реалізувати себе в професійному житті.
