Сьогодні Всесвітній День поезії. От і думаю, щоб вам цікаве розповісти про мою творчість. Цікавого багато, та є одна дивна історія, яку спеціально не придумаєш.
У 1992 році одного весняного дня ходила я по садочку, та й придумався гарний віршик «Весна». Скоренько записала. І в цей же день придумалося покласти віршик в конвертик і відправити в районну газету. Навіть і не думала що його надрукують. Скільки ж було радості, коли побачила свій вірш у газеті! Ще й гонорар прислали – 1 карбованець 90 копійок. Та це ще не все.
В серпні місяці того ж року у Дмитрівку приїхав композитор Анатолій Потапов із м. Хмельницький. Приїхав до своєї тітки, яка проживала у районі «заготзерна», розшукав мене і вручив партитуру на слова мого вірша. Розповів, що працює викладачем у музичному училищі.
Вірш до нього потрапив просто: його тіточка складала посилочку, і у соняшникове насіння поклала баночку з медом. Баночку загорнула у свіженьку газету «Степова зоря». Анатолій Григорович невдовзі отримав посилку із Дмитрівки, дістав баночку, розгорнув газету і побачив вірша, який запав у серце. І вже скоро написав музику, пісню-романс виконує капела бандуристів музичного училища (нині – Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І. Заремби). Повідомив, що зареєстрував авторство на пісню, де вписане і моє прізвище.
Отакі бувають дива! Вірш став піснею. А вже пізніше, років через двадцять, я спробувала знайти відомості про творчу діяльність Анатолія Потапова. Відомий український композитор, педагог, лауреат премій. Автор понад 200 фортепіанних п’єс, пісень, сонат, поем та інших академічних музичних форм для різних видів ансамблів і окремих інструментів.
З 1976 по 1996 викладав у Хмельницькому музичному училищі ім. В. Заремби. За роки праці підготував сотні молодих спеціалістів, які поповнили ряди викладачів дитячих музичних шкіл Хмельниччини, стали артистами оркестрів, хорів не тільки в обласному центрі, але і в м. Києві, Львові, Мінську, в Ізраїлі.
«Його музика, зрозуміла й доступна, чарує свіжістю музично-гармонійної мови, гостротою драматургічного розвитку, експресивною насиченістю» – так написав про нього Микола Кульбовський.
З Днем поезії! Мирного неба! Дай Боже вистояти! Україна понад усе!
