Автор: Тетяна КОНЮШЕНКО
Російський хлопче, ти прийшов вбивати? У тебе ж молоко ще на губах, А ти вже став убивцею і катом, А ти вже той, хто забуває страх. Російський хлопче, ти прийшов вбивати? Тебе ж зродила мати на цей світ, Щоб посміхатись, тішитись, кохати, А твоє серце – камінь вже… і лід. Російський хлопче, ти прийшов вбивати? Комп’ютерні стрілялки в голові? А ти подумав, що сумління грати Замішані на звірстві і крові? Російський хлопче, ти прийшов вбивати? Зелений ще, достигнеш, а чи й ні. Та тільки точно – будеш пожинати, Життя згубивши, хлопче, на війні.
