Викладачі мистецької школи – щасливі люди. Мова йде про тих, хто не уявляє себе в іншій професії. Хто, попри труднощі, попри виклики долі, відчуває, що знаходиться саме там, де повинен бути. Хто з першого погляду здатен «упіймати» настрій свого учня, щоб підтримати, надихнути, допомогти повірити в себе. Хто не боїться озирнутись назад, бо знає – побачить багато розумних, світлих, глибоких очей своїх дорослих колишніх учнів. Адже зв’язок з ними існує і буде існувати завжди.
Всі ці слова можна сказати про викладача Петропавлівської школи мистецтв Запорожченко Ольгу Федорівну, яка сама є випускницею цієї школи і вже багато років тут працює. Ось що говорять про неї її колишні учні
Анна Редька (Будай):
– Я часто згадую свою музичку школу і вчителів. Пам’ятаю все до дрібниць. Ольга Федорівна не просто мій викладач з фаху, вона взірець для своїх учнів: завжди стримана, вимоглива, справедлива, наполеглива, чуйна. Якось був випадок, що я прийшла до Ольги Федорівни в гості. В неї така оранжерея! Вона любить усі свої квіти, про кожну може розповісти цілу історію, як доглядати і всі дрібнички. У неї горять, коли про них говорить. Завжди хотілось приходити на уроки музики, у нашому класі була дружня атмосфера, повага. Коли ми розбирали нову музичну композицію, я затамувавши подих слідкувала за тим, як вона показувала приклад правильного виконання. Це завжди звучало так професійно, по-особливому! В день академконцерту я переживала постійно, але Ольга Федорівна давала слушні поради і це одразу заспокоювало і додавало впевненості. Я дуже вдячна Ользі Федорівні за всі знання, за примноження моєї любові до музики, і, насамперед, до акордеону. За те, що вона така чудова людина і професіонал своєї справи, виростила багато поколінь музикантів.
Віталій Сосницький, випускник школи мистецтв, пише свої власні пісні:
– Висловлюю Ользі Федорівні велику вдячність як вчителеві, так і людині, з якою можна було не тільки вчитися музиці, а ще й поговорити про особисте, розказати свої проблеми та хвилювання. Вдячний Ользі Федорівні за душевну теплоту, щирість, справедливість. Завдяки їй я тепер теж став музикантом і про мою творчість знають в Україні та Європі. Ольго Федорівно, дякую Вам за вклад у моє професійне життя. Позитивний, корисний вклад, який приносить мені тепер не тільки кошти, а й велике задоволення!
Юлія Примачко:
– Від перших учителів залежить дуже багато в майбутньому їхніх учнів. Вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують нам, як жити. От і моїм чудовим учителем, вірним наставником є добра, справедлива, уважна Ольга Федорівна. Мій перший вчитель по баяну. Ніколи не забуду теплу, творчу атмосферу в кабінеті на другому поверсі музичної школи… Куди поспішала та знала, що мене чекає завжди усміхнена, бадьора Ольга Федорівна. Жодного разу я не чула критики чи якогось незадоволення, коли щось не довчила. Усе стрімко та впевнено дороблювали на уроці. Пам’ятаю наші публічні виступи, де учні музичної школи для дітей та батьків виконували свої розучені твори. Завжди відчувалося надзвичайно велике хвилювання, але й тут Ольга Федорівна знаходила слова підтримки та давала корисні поради, як себе стримувати, про що думати, як поводити себе перед глядачем. Загалом я завдячую Ользі Федорівні за її настанови та вплив на вибір мною майбутньої професії. Адже саме вона наполегливо пропонувала мені не полишати світ музики, продовжувати розвиватись саме в цьому напрямку. Саме тому я вирішила пов’язати своє життя не лише з музикою, а й з професією вчителя. За що безмежно вдячна Ользі Федорівні! За кожен урок, за кожну зустріч, за кожну емоцію, за все! Нехай кожній дитині на її шляху становлення зустрінеться ось такий справжній фахівець своєї справи, як Ольга Федорівна.
