Неможливо повірити у смерть людини, яку всі знали життєрадісним, щирим товаришем, добросовісним працівником, відданим другом.
«Загинув Олег Кесарь!» – ця гірка звістка облетіла все селище, сколихнула спокій громади. Розриває серце рідних, змушує схиляти голови знайомих.
Тяжка втрата для найрідніших – батьків, дружини, доньки. Втрата для всієї України у складний час випробувань. Втрата для нашої громади: загинув молодий чоловік у розквіті сил, якому б жити та жити, який міг би працювати, творити заради своєї родини і своєї країни.
Але війна зупинила серце захисника. Дуже коротке життя. У вересні йому мало б виповнитися 40 років.
Народився Кесарь Олег Олегович 17 вересня 1983 року у Петропавлівці. Навчався у Петропавлівській школі №2. Після здобуття базової освіти навчався у професійно-технічному училищі. Після закінчення працював на шахті «Ювілейна».
Олег був люблячим сином, відповідальним, турботливим чоловіком та батьком. Приходив на допомогу кожному, хто потребував його допомоги. Знали його у селищі як привітну, порядну, відкриту людину. Пам’ятають, як привітно з кожним вітався, розпитував, був уважним до тих, хто був поряд.
Дуже любив водити автомобіль, мріяв об’їхати весь світ за кермом. Товариші визнавали його водійські вміння та навички. Професіоналізм та досвід дали змогу Олегу стати водієм-далекобійником і 5 років він за кермом вантажівки їздив Європою. Війна зруйнувала плани мільйонів українців.
16 лютого 2023 року Олег був мобілізований. Служив водієм автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини. Свій водійський досвід застосовував на фронтових дорогах.
1 липня Олег загинув від вогнепального поранення. Залишилася без таткової опіки 16-річна донька Дар’я, без синівського піклування – батьки, без турботи чоловіка – дружина.
Щирі співчуття рідним загиблого захисника! Схиляємо голови й скорботі.
Вічна пам’ять і вічний спокій Воїну Олегу!
