16 жовтня Петропавлівська громада була запрошена у м. Львів на участь в проєкті «PARASOL», Фонду «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» (RCERBS) при підтримці Bankwatch Network «Від ідеї до реалізації: Практикум з аналізу проєктів публічних інвестицій».
Представником від громади була Олена Григоревська, завідувач Сектору економічного розвитку та інвестиційної діяльності.
Подія об’єднала понад 30 ключових представників громад, органів влади, науки та міжнародних організацій з усіх регіонів країни.
Усі учасники (представники сільських, селищних та міських громад з різним рівнем досвіду) активно працювали з онлайн-інструментом ПН, демонструючи його практичну цінність:
- Протестували пробний проєкт, пройшовши повний цикл оцінки спроможності та проєкту.
- Спробували функцію оцінювання проєктної пропозиції за допомогою штучного інтелекту.
- Порівняли бали, які проєкт набрав у результаті самооцінювання, експертної оцінки (за допомогою відкритої методики) та оцінки ШІ.
- Деякі громади змогли швидко протестувати свої реальні проєкти та відправили додому звіти з оцінками.
Географія та учасники:
У заході взяли участь представники громад із різних регіонів:
- Дніпровщина: Вербківська, Перещепинська, Петропавлівська та Юріївська громади.
- Південь: Коблівська (Миколаївщина) та Суворовська (Одещина).
- Захід: Корецька (Рівненщина) та Нововолинська (Волинь).
- Центр: Долинська (Кіровоградщина), а також науковці та представники ОГС з Київщини, Полтавщини та Харківщини.
- Також активну участь взяли в обговоренні Агенції регіонального розвитку Луганської та Тернопільської областей
- Тестування ПН було поєднане з поглибленою аналітичною сесією, що забезпечила стратегічний контекст:
- Експерти з Мінекономіки,Інституту економіки та прогнозування НАН України та НаУКМА представили громадам реальну картину ключових стратегічних викликів: Реформа Публічних Інвестицій, екологічні виклики, розробка Програм Поводження з Відходами, а також дослідження того, як інституційна спроможність впливає на залучення ресурсів для відновлення.
- Науковцями та Фондом було презентовано роботу над Уніфікованим Індексом Інституційної Спроможності Громад, який в розробці ОГС спільно з НАН України має стати єдиним орієнтиром для міжнародних донорів серед понад 1000 українських громад і Паспортом спроможності громади.
- Bankwatch Network: Представники міжнародної організації, яка вже другий рік підтримує проєкт PARASOL, окреслили можливості та візію міжнародних донорів та грантодавців у співпраці з малими та середніми громадами.
17-18 жовтня у Центрі Шептицького «Український католицький університет» м.Львів відбувся 4-й міжнародний симпозіум «Recovery Towards Net Zero» «Відбудова місця, яке можна назвати домом: Відновлення на шляху до кліматичної нейтр
У цьому важливому заході, присвяченому післявоєнній відбудові України та зеленому переходу, симпозіум об’єднав експертів, науковців, представників громад і міжнародних організацій, щоб обговорити шляхи створення стійких та екологічно безпечних територій.
Під час заходу обговорювалися питання політики, технологій, землекористування, просторового планування та інвестицій для кліматично нейтрального розвитку.
Особливу увагу приділили ролі громад у формуванні сучасної, сталої архітектури та відповідального управління ресурсами.
Відбудова України має ґрунтуватися на принципах сталого розвитку, кліматичної нейтральності та поваги до довкілля.
День 2 Симпозіум «Recovery Towards Net Zero»
Особливо вразила ключова лекція професора Сема Фанкхаузера з Оксфордського університету на тему: «Кліматична нейтральность та повага до довкілля».
Він наголосив, що:
Температурна ціль у межах 1,5–2 °C в умовах сьогодення безпосередньо залежить від обсягів викидів в атмосферу.
Світ має діяти швидко, бо час обмежений. Це політичне рішення на всіх рівнях, включно з рівнем громад.
Потрібно досягти балансу між атмосферою та літосферою через контроль викидів та суспільну згоду щодо шляхів до Net Zero.
Україна зараз продукує близько 3 мільярди тонн викидів на рік, що ставить нас у топ-20 країн за обсягами.
Велика Британія стала прикладом поступового переходу: ще з 1960-х вона почала змінювати енергетику, транспорт та будівлі, переходячи на відновлювані джерела, електротранспорт та теплові насоси.
Промисловість, транспорт, енергетика, будівлі, авіація й агросектор — кожен із них потребує власного шляху до декарбонізації.
Особливу увагу професор звернув на соціальний аспект: трансформація означає перекваліфікацію працівників і створення нових робочих місць у секторах “зеленої” енергетики.
Відновлювана енергетика — шлях до енергонезалежності
Україна активно переходить до «зеленої» енергетики: за даними 2023 року, 58% виробництва з відновлюваних джерел припадає на сонячну енергію, 31% — на вітрову, 7% — на біоенергетику, 4% — на малі гідроелектростанції.
Серед технічно доцільних і екологічно безпечних для України видів енергії визначено:
- енергію вітру,
- сонячну енергію,
- геотермальну енергію Землі.
Водночас акцент робиться на гармонізації українського законодавства з Директивами ЄС (RED III) — це передбачає екологічну збалансованість, обов’язкову оцінку впливу на довкілля, заборону розвитку ВДЕ на територіях природно-заповідного фонду та в межах Смарагдової мережі.
Очікується велика хвиля інвестицій у зелену економіку, зокрема з боку ЄС.
Біорізноманіття як стратегічна мета до 2035 року
Учасникам презентовано Стратегію збереження біологічного різноманіття України до 2035 року, що містить 23 стратегічні цілі.
Ключові з них:
Відновлення деградованих екосистем (наземних, водних, морських) — у тому числі на територіях, постраждалих від бойових дій;
Розширення природоохоронних територій до 30% площі країни;
Впровадження дружніх до природи практик у сільському господарстві, зокрема відновлення лісосмуг, прибережних захисних зон і агроландшафтів.
Такі кроки мають не лише екологічну, а й економічну доцільність — збереження родючості ґрунтів, захист від пилових бур і ерозії, покращення водного балансу, підвищення якості життя в громадах.
День 3 Симпозіуму «Recovery Towards Net Zero»: Відновлення природи, сталий розвиток і роль громад
Під час панельних дискусій і презентацій учасники продовжили розгляд ключових напрямів сталого відновлення України, зокрема — раціонального землекористування, збереження біорізноманіття та розвитку відновлюваної енергетики.
Землекористування і ціль «Net Zero Land Take»
Професор Андрій Мартин, доктор економічних наук, представив економічні інструменти досягнення концепції Net Zero Land Take — тобто збереження природних територій без подальшого розширення забудови.
Йдеться про планування територій на засадах збалансованого розвитку, де кожен гектар має використовуватись ефективно, а деградовані землі — відновлюватися.
Основна ідея: громади мають не лише планувати забудову, а й обліковувати природний капітал — ліси, водойми, ґрунти, заповідні зони. Адже сталий розвиток — це не лише інфраструктура, а й екосистеми, які забезпечують наше життя.
Атмосфера симпозіуму була — інтелектуальна, відкрита й дуже мотивуюча
Дякуємо організаторам за запрошення!
