13 вересня у Петропавлівському осередку Центру громадської активності Західного Донбасу відбулося чергове засідання жіночого клубу «Avocado» в мережі ЖК «Незламна».
Гостею жіночого зібрання стала майстриня із селища Петропавлівка Юлія Лозова, яка випікає імбирні, медові пряники і добра слава про ці справжні витвори мистецтва, атрибути будь-якого свята, біжить попереду неї самої.
Особливо рекламувати своє улюблене заняття і захоплення, яке з роками стало приносити майстрині певний
дохід, Юлії немає потреби. Вона зізналася, що ніколи не бере передоплату за замовлені смаколики. Проте за
всю її практику не було жодного випадку відмови від її виробів. Всім замовникам до душі набори, які можна подарувати, якими часто прикрашають торти, які вже своїм виглядом промовляють: «З’їж мене!». А ще несуть пахощі імбиру,
кориці, мускатного горіха, кардамону, гвоздики…
Для дітей отримати такий дарунок означає свято, яке завжди з тобою. Дорослим цікава технологія ручної роботи, як саме можна досягти такої майстерності, що для цього потрібно?
Під час заняття учасниці жіночого клубу вчилися під пильним оком майстрині розписувати вже готові пряникові набори з «листочків», «жолудів», «гарбузиків». Спробували себе у ролі художників, проявляли фантазію і в процесі арт-терапії відволіклися від буденності, поринули у світ прекрасного. Творчості, мистецтва – того, чого усім так не вистачає.
– Хтось захоплюється йогою, хтось – медитацією, – говорить пані Юлія.- А я вважаю : коли ти робиш щось своїми руками, то це – найкраща медитація. Коли тільки ти і пряник перед тобою і від тебе залежить, який вигляд матиме цей витвір на «виході».
Випікати пряники дівчина почала з 2014 року. Спочатку сама для себе, потім потяглися замовлення від родичів. А трохи згодом «сарафанне» радіо стало найкращою рекламою імбирних, медових пряників.
До цього Юлія довгий час займалась бісероплетінням і виготовляла вироби зі стрічок «канзаші». Зупинилась на пряниках. Мед – відмінний консервант і випечені за секретним рецептом пряники зберігають свої якості рік і більше. Головне: правильно упакувати вже готовий виріб, щоб обмежити доступ повітря.
Роботу з тістом завжди починає на позитиві. На всіх етапах трудомісткого процесу : заміс, підготовка потрібного трафарету, випічка, підготовка глазуру, розмалювання виробу, сушіння, фотографування і пакування пряника, – потрібні терпіння, увага, посидючість.
– Я печу вдень, а розписую часто вночі, – говорить Юлія.
Тому що вихованню п’ятирічного синочка Артема мама теж старається приділяти багато уваги і часу. Дитячі садки з початку війни не працюють і свою основну роботу, яка проходить зараз переважно у дистанційному режимі вона суміщає із доглядом за дитиною.
Її мама Ольга Бєдіна є директором комунального госпрозрахункового підприємства «Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро», має сертифікат техніка-інвентаризатора об'єктів нерухомого майна. Працюють разом зі своєю донькою. Батько Валерій – відомий у селищі та за його межами будівельник. Кожен член цієї родини у своїй роботі застосовує творчий підхід. У мами, приміром є задатки художника. Вдома вона розмалювала справжній дитячий майданчик, який послуговує для дітей всієї вулиці містечком для ігор і своєрідним дитячим садочком.
Наприкінці майстер-класу із розпису імбирних пряників Юлія заспівала пісню «Плакуча гітара» і її чистий, чудовий спів захопив усіх присутніх.
Дякую щиросердно організаторам за приємно, цікаво та з користю проведений час для кожної учасниці клубу. – говорить Валентина Плюта, учасниця жіночого клубу. – А діти, такі милі, наче квіти, прикрасили наше засідання. Біля мене розписувала пряники Єва, сучасна комунікабельна дівчинка. Треба було бачити, як світилися її очі, як старанно вона це робила і яке задоволення отримувала.
Особливий респект та повага Юлії Лозовій за майстер – клас з роспису імбирних пряників. Неймовірно цікава молода майстриня, приваблива, позитивна, співоча, бо має дуже гарний голос. Аудиторія завмерла, коли на наше прохання Юля заспівала українську пісню. Це було неперевершено! Ми дякували їй і довго апоодували. Це, виявляється, ще одне хоббі Юлії.
Сьогодні засідання затягнулося, бо нікому не хотілося розходитися. Солодкий стіл, кава, чай, торт, цукерки, обмін думками і незабутніми враженнями… Домовилися, що з нетерпінням чекатимемо нової зустрічі у вересні.
Часто коли працює, молода жінка співає. Захоплені талантом неординарної особистості,учасниці жіночого клубу перебували у захваті від такого знайомства. Частування гарячим чаєм з тістечками та цукерками тільки додало задушевності до розмов та відкриття талантів і здібностей жінок нашого краю.
Заходи проходять за підтримки компанії ДТЕК Енерго та Петропавлівської селищної ради.
