16 серпня до Територіального Центру комплектування запросили батьків, дружину та дітей загиблого Героя Олексія Коляси, щоб вручити почесну нагороду.

Нагороду матері і дружині Героя вручив Олег Лаптінський, начальник другого відділу Синельниківського РТЦК та СП. В церемонії урочистого вручення взяли участь в.о.голови Петропавлівської селищної ради Лариса Замура, представники громади, РТЦК.


– Сьогодні ми зібрались із вами вшанувати пам’ять Героя – військовослужбовця Збройних Сил України Коляси Олексія Ігоровича, який загинув в ході виконання бойового завдання із захисту нашої Бактьківщини, – сказав керівник РТЦК. – Його подвиг відзначено високою державною нагородою, (на жаль, посмертно), яку я маю за честь вручити сьогодні родині Героя.
– Війна, яка триває зараз, забирає життя як мирних українців, так і наших воїнів, які захищають нашу рідну землю від збройної агресії російської федерації – продовжив він, – це завжди біль, втрата для всієї нашої країни. Ми завжди будемо і повинні пам’ятати всіх наших Героїв. Будемо рівнятися на них. Своїм дітям будемо і повинні казати, завдяки кому буде здобута (а я знаю, що буде здобута) перемога над підступним ворогом.



Указом Президента України від 12 березня 2024 року за особисту мужність, самовідданість, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне, бездоганне виконання та служіння українському народові, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Колясу Олексія Ігоровича. Посмертно.
Вручену їй почесну нагороду мама Ірина Олексіївна передала своєму онукові Матвію.
– Продовжимо ту справу, яку виконував мій син, – сказала вона. А саме захищав країну. У нас підростає його син. Я також знаю, що він виховується в дусі патріотизму і вірності Україні. Тому батькову нагороду хочу передати йому.
Син Матвій взяв нагороду і не міг стримати сліз. Дружина Майя витирала непрохані сльози, які котилися по обличчю.


– Низький Вам уклін від усієї громади, – звернулась до мами і всієї родини загиблого Героя очільниця громади Лариса Замура.
Вручила букет троянді. І подякувала за сина.
– Ніякі слова не втішать материнське серце, ніякі нагороди не повернуть матері сина. Материнський біль – на все життя. Та все ж нагорода – пам’ять про сина, нагадування, що син віддав життя за великі ідеали свободи і незалежності. Віддав своє життя заради того, щоб жило рідне селище і рідна Україна.
Також Лариса Замура звернулась і до дружини загиблого Героя Майї Коляси :
– Із втратою неможливо примиритися, цей біль ніколи не притупиться. Час, на жаль, не лікує. Але треба жити далі, виховуючи сина і доньку. Пам’ятаючи, жити.
У сина Матвія батькові очі, а у доньки Мирослави – батькова щира і така відкрита посмішка.
Ось вони, ідучи всією своєю родиною вдовж Алеї Слави, зупиняються коло стели Олексія. Це стало вже традицією, своєрідним ритуалом. Хлопчик показує таткові його нагороду. Він пишається своїм батьком – Героєм. Козацькому роду нема переводу!
Розвідник Олексій Коляса загинув 1 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецької області. Воїну було 28 років.
Олексій народився у селищі Петропавлівка на Дніпропетровщині. Ріс у багатодітній родині: мав трьох братів і сестру. Навчався у Петропавлівському ліцеї №1. У Петропавлівському професійно-технічному училищі освоїв професію тракториста-комбайнера. Невдовзі зустрів свою кохану, з якою у них народилося двоє діток – Матвій і Мирослава.
У 2014 році Олексій вступив до лав Збройних Сил України. Захищав Маріуполь. У боях під Лебединським був важко поранений. Після реабілітації пішов працювати на шахту підземним електрослюсарем на водовідведенні.
З початком повномасштабного вторгнення Олексій знову став у військовий стрій. Служив на посаді розвідника 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 60-ї окремої механізованої бригади. Пройшов навчання у військах НАТО.
Чергове бойове завдання для Олексія стало фатальним. Він вивозив пораненого з поля бою. Українських захисників окупанти накрили з БМП “Тур”.

Герої не вмирають, доки живі пам’ятають, шанують і схиляють голови перед їхніми подвигами задля свободи і незалежності України.